Я хочу сказати своє слово...
Діти повинні жити у світі краси,
гри, казки,музики, малюнка,
фантазії, творчості.
В.Сухомлинський
Виховне заняття на тему: «Я хочу сказати своє слово»
Мета: Ознайомити учнів з життям та творчим шляхом В.О. Сухомлинського, виховувати інтерес до його творчості. Вчити дітей бачити красу, що оточує нас, передавати словами побачене, сприяти розвитку мовлення учнів, формувати різностороннє уявлення про природу, виховувати любов до рідного краю, відчувати красу природи, бережливе ставлення до навколишнього середовища. Формувати у дітей почуття доброти до навколишніх людей, розуміння того, що людина - не просто частина природи, а найвище її створіння.
Обладнання: святково прибраний зал, портрет В.О. Сухомлинського, виставка його творів, живі квіти біля портрета письменника - педагога, мультимедійний проектор,дидактичний матеріал: смужки паперу для записів; музичний супровід.
Хід заняття
Вчитель. Доброго дня бажаю вам я, Дітки кмітливі,ви – дружна сім'я. Бачу ,ви працювати охочі. Тому і сяють допитливі очі .
А тепер доторкнемось один до одного,усміхнемось один одному й подаруємо свій чудовий настрій.
Вчитель. Я всміхаюсь сонечку!
Діти (всі). Здраствуй, золоте!
Вчитель. Я всміхаюсь квіточці!
Діти. Хай вона росте!
Вчитель. Я всміхаюсь дощику!
Діти. Лийся, мов з відра!
Вчитель. Друзям усміхаюся!
Діти. Зичу всім добра!
Учень. Доброго дня! Мовимо за звичаєм!
Доброго дня! Всім вам ми зичимо.
Щастя і злагоди кожної днини,
Миру і злагоди вашій родині.
Вчитель. Сьогоднішнє наше заняття присвячене творчості В.О.Сухомлинського. На уроках та виховних годинах ви вже знайомилися з його творами. Сьогодні ми поглибимо знання про життя і творчість Василя Олександровича. Побачимо, з чого починається людина.
1 учень. Добрим бути просто чи не просто?
Не залежить доброта від зросту.
2 учень. Як людей полюбиш – пошануєш,
Силу для добра в душі відчуєш.
3 учень. І закрутиться земля скоріше,
Якщо разом станемо добріші.
4 учень. Доброта з роками не старіє.
Доброта від холоду зігріє.
5 учень. І якщо вона, як сонце світить,
То радіють і дорослі, й діти.
Вчитель. Якщо людина добра,то з нею хочеться сміятися, частіше спілкуватися. Ось такою надзвичайно доброю людиною був Василь Олександрович Сухомлинський.
(Звучить мелодія, під час якої вчитель показує слайди і розповідає біографію Сухомлинського.)
А тепер давайте поринемо у спогади…(1слайд)
28 вересня 1918 року в с. Василівки, Онуфріївського району, Кіровоградської області в бідній сім'ї народився маленький хлопчик.
Ніколи доля не ходила
До нього з теплим рукавом.
У хаті, біднім колоском,
Його селянка народила.
Батько — Олександр Омелянович, орав, працював столяром, робив музичні інструменти.
Мати — Оксана Юдіївна, працювала в колгоспі, займалася домашнім господарством, а зимовими вечорами розповідала казки.(2 слайд)
У сім’ї, крім Василя було ще троє дітей. Батьки ніколи не сварилися між собою і не карали своїх дітей. Усі діти сім’ї Сухомлинських обрали професію вчителя. Змалку в дітей виховували любов до книги. У діда була велика бібліотека. Помираючи, свої книги він віддав Василеві. Дід мав особливий вплив на онука. Василь Олександрович згадував: «При зустрічі дід часто любив мені читати. Одягаючи окуляри, посміхаючись, він говорив: «Сідай ось тут і слухай, я тобі зараз щось цікаве прочитаю». При цьому очі його світилися добротою. Пізніше, вже ставши вчителем, згадуватиме Василь Олександрович дідові слова: «Хто дітей любить, той добрий чоловік».
Навчався В.О. Сухомлинський у Василівській школі, а коли йому виповнилось 16 років, пішов учитися на вчителя української мови та літератури. (3 слайд) Коли розпочалася війна, відправився на фронт. Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович став на захист Батьківщини. Він був двічі поранений, довго лікувався в шпиталі. Але після перемоги повернувся до школи.(4 слайд)
Після війни був призначений директором сільської школи в Павлиші. (5 слайд)
Керував усією школою до останніх днів свого життя.(6 слайд) Ось така нелегка доля була у Василя Олександровича. Він працював директором, вчителем сільської школи, а у вільний час писав казки, оповідання, вірші для дітей. (6 слайд).
Його твори люблять усі. Написав близько 50 книг, 500 статей, 1500 казок для дітей, 818 друкованих праць. Діти, В,О. Сухомлинський найвідоміший педагог і письменник. Він працював 35 років у школі. Він був учителем і директором школи. Василь Олександрович заслужений вчитель України. Його любили батьки і діти. Людина, — стверджував великий педагог, — народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний. (7слайд)
Помер Василь Олександрович 2 вересня 1970 року. Похований він недалеко від школи, де працював.(закінчується мелодія)
У педагогічному щоденнику він записував свої спостереження за поведінкою дітей. А потім складав повчальні оповідання та казки.Отож читайте його твори і збагачуйте знання.
А зараз послухайте вірш Григорія Орла „Шана педагогу – творцю”.
Учень 1.Вересень квіти зібрав
Скрізь, де вони пломеніли,
Тихо пройшов і поклав,
Їх на високій могилі.
В ній Сухомлинський лежить.
Вчитель народний по - праву.
Як нам його не любить!
Він наша гордість і слава.
Вчитель, герой і поет,
З серцем палаючим Данко,
Справжній поет-гуманіст
Щастя творив до останку.
Світлі ідеї його
Вічні як води Дніпрові.
Наш видатний педагог,
Повен добра і любові.
Дітям життя присвятив,
Все їм віддав без вагання,
Він їх безмежно любив,
Знав їх сердець поривання.
Учень 2.В спадщину нам залишив
Чисті джерела науки,
Нас з тих джерел напоїв
Духом незмірно високим.
Він залишив назавжди
Слід після себе у світі,
Слід той не зможуть змести
Сиві і славні століття.
Шану творцю віддає
Юних творців покоління.
Як в Сухомлинського є
В нього талант і горіння.
В школах дитинство дзвенить
Щастям яскравим, як спалах.
Вересень тихо бринить
Росами срібними в травах.
Вчитель. Все своє життя Сухомлинський працював у школі з дітьми. Тому він склав 10 правил: чого не можна робити. Послухайте і запам’ятайте їх.
10 ПРАВИЛ: ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ
- Не можна ледарювати, коли всі працюють,
- Не можна сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.
- Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо зі старшими.
- Не можна виявляти незадоволення тим, ,що в тебе немає якоїсь речі.
- Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.
- Не можна робити того, що осуджують старші.
- Не можна залишати старшу рідну людину одинокою
- Не можна збиратися в дорогу не спитавши дозволу і поради у старших.
- Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.
- Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.
Зараз ми з вами відвідаємо чарівний світ творчості Василя Олександровича Сухомлинського.
(демонстрація творів письменника)
Учень 1. Василь Олександрович дуже любив дітей і написав для них багато-багато цікавих розповідей про ласкаве сонечко і м’яку травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про кращі риси людини, про дітей.
Учень 2. В його творах переважає доброта, бо він сам був доброю людиною, і хотів, щоб ми, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата і маму, свою рідну домівку і нашу велику прекрасну Батьківщину.
Учень 3.Його твори носять виховний характер, тому що це був письменник усім своїм талантом, роботящим умом, всім серцем, педагог за покликанням.
Учень 4.В.О.Сухомлинський - український письменник, вчитель. Його творчість сповнена любов'ю до природи, до рідного краю, до людей. Вирісши серед прекрасної природи він з раннього дитинства навчався бачити і відчувати прекрасне, а згодом все це передав у своїй творчості.
Учень 5.Героями його творчості найчастіше виступають діти. Його твори заставляють замислитися. Вчать реагувати на вчинки героїв. Багато його творів були написані в процесі безпосереднього спілкування з дітьми, під час екскурсій, прогулянок, бесід.
Учень 6.В своїх оповіданнях про природу В.О. Сухомлинський закликає нас не тільки уважно придивитися до навколишньої дійсності, милуватися красою природи, заохочує пізнати життя тварин, рослин, птахів, бережно ставитись до природи.
Вчитель. Творчість В.О. Сухомлинського різноманітна. Він писав про природу, про стосунки між людьми, закликав берегти рідну природу. Бути добрими, не байдужими до чужого горя. .Зараз ми із вами пограємо у гру.
Гра "Якщо ти добра людина, то повинен ..."
Умова гри. Якщо людина повинна робити те, що я називаю, то ви плескаєте в долоні, а якщо ні, то нічого не робите.
Допомагати мамі мити посуд
Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить
Не вмиватися
Берегти рідну природу та охороняти її
Шанувати працю інших людей
Галасувати, коли хтось відпочиває
Бути вихованою, стриманою
Обманювати, хвалитися
Насміхатись з чужого горя
Добре вчитися, багато читати
Не слухати батьків
Допомагати друзям у біді
Ділитися тим що в тебе є
Ображати інших
Захищати слабкого
Спати на уроках
Красти
Любити своїх батьків
Учень. Людина починається з добра!
З уміння співчувати, захистити.
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити.
Донечка. Мамо, люба, глянь, як сяють ясні зорі золоті.
Мати. Кажуть люди: то не зорі, сяють душі то святі.
Кажуть: хто на світі вік свій праведно прожив,
Хто умів людей любити, зла нікому не робив,
Бог послав того на небо ясно зіркою сіять …
Донечка. Правда, мамо, - то все душі, а не зорі там горять?
То навчи ж мене, голубко, щоб і я так прожила,
Щоб добро робити вміла і робить не вміла зла.
Учень. Сказав Господь: "Збирай скарби на небі".
А як їх там збирати, знаєш те?
-В журбі і в щасті, в будь-якій потребі
Плекай свій скарб: це - серце золоте.
Роби добро і не чекай подяки,
Шукай повсюди чисте і святе,
Та обминай спокуси усілякі
- Отак здобудеш серце золоте.
Ти добрий з усіма і не ледачий,
Та журишся і думаєш про те,
Що справ твоїх ніхто, мовляв, не бачить?
Бог бачить твоє серце золоте.
І у лиху, нерадісну годину,
Як посмішка недобра розцвіте,
Звелить Господь:
" Облиште цю дитину!
У неї серце справді золоте!"
Вчитель. Діти , щоб добра у світі ставало більше, нам самим потрібно бути добрими - говорити хороші слова, добре ставитись до інших, робити добрі справи. Працюючи над творами В.О. Сухомлинського, ми побачили , що у них переважає доброта, бо він сам був надзвичайно доброю людиною, запалював людські серця добротою свого серця. Любі діти, пам’ятайте, що добро зроблене вами повернеться добром до вас сторицею. Добро починається з вас, з ваших добрих справ. Ми постійно перебуваємо серед людей – у колі друзів, сім'ї, у школі, в класі, на вулиці. Всюди нам потрібно поводити себе так, щоб і навколишнім і нам було добре. Нехай зараз кожен із вас пригадає і запише на карточці у вигляді промінчика ті добрі вчинки, які він робив за останній місяць. Ми разом із вами подаруємо нашому сонечку промінчики доброти.
(Звучить мелодія. Діти в цей час записують на промінчиках, які знаходяться у них на партах, свої вчинки. Потім вихователь із дітьми чіпляє їх на дошку.)
Вчитель. Ось так ми і згадали нашого видатного Учителя, в якого навчаємось усьому. Василь Сухомлинський – Для учнів – красиве знайоме ім'я, А праця його благородна Мов зіркою в небі сія. Ті тихі розмови під кленом, бажані походи в поля, приємним і радісним щемом згадає учнівська сім'я. Казки для дітей пізнавальні Писав видатний учитель, А розповіді повчальні творив,як великий мислитель. Він серце лишав завжди дітям,енергію й силу – роботі. Щось тихо нашіптував вітам у казці, у мріях, в турботі. Виховував учнів в повазі, в пошані до слова Шевченка, До рідного отчого краю й велику турботу про неньку. Любив українськую мову -духовне багатство народу, І йшов до дітей на розмову і в яснії дні, і в негоду. Шукав життєдайні струмочки коханої нашої мови, Щоб діти пили і не знали від рідної мови утоми. Казки Сухомлинського – вічні, цікаві, легкі, актуальні. Листи і поради всебічні,А постать його геніальна
Учень 1.Цей світ, як казка, як безмежне диво! Захоплює, дивує, кличе ввись. Життя чарівне, я така щаслива, І ти до цього світу придивись.
Учень 2..В душі одразу сонечко засяє
І забринить проміння доброти,
Бо світ нас всіх, як мати пригортає,
Лиш серденько відкрий до світла ти!
Учень 3.Якщо людина добре серце має, Вона іде у світ добро творить. В її очах любов і ласка сяє, Така людина сонечком горить!
Учень 4. Він по собі залишив вічний сад, Де яблука лежать в траві торішній, І абрикоси сиплять сивий снігопад, І до морозів червоніють вишні. Осиротіло світло у вікні, Очікує господаря щоночі, Серед зірок, он там у глибині, Горять його розумні й добрі очі Ранкова зірка знову поспіша Скоріш зігріть і приголубить віти. Таке життя учителя з Павлиша. Прекрасне і просте: робота й діти.
Вчитель. Будьте і ви, дітки, як маленькі сонечка. Творіть добро і вам відповідатимуть любов'ю і щедрістю. Та й будуть на нашій планеті Земля мир і злагода.Я Сонечко і сонце приготували вам,дітки, сюрприз. (Вчитель дарує дітям метелики зі словами ввічливості.).
За вашу плідну роботу на занятті всім вам велике спасибі!
